В Чеській Республіці всю систему освіти регулює Закон про освіту, що набув чинності в січні 2005 року. Серед основних термінів у цьому Законі є визначення, хто такі учні з особливими освітніми потребами, та визначення окремих цільових груп учнів (з інтелектуальними, сенсорними або фізичними порушеннями, з порушеннями мовлення, зі складними порушеннями, з аутизмом, з особливостями у навчанні та труднощами поведінки, соціально незахищених та тих, що мають хронічні хвороби).

Закон акцентує увагу на вихованні обдарованих і талановитих учнів. У 2014 році в оновленому Законі про освіту представлено нове визначення цільової групи учнів з особливими потребами як учнів, які мають право на додаткову підтримку для реалізації свого права на освіту.

Нове визначення базується на інклюзивному підході й ґрунтується на «потребі в положеннях про підтримку», які повинні надаватися усім учням, чиє здоров'я та/або умови ускладнюють їхній доступ до освіти. Такі терміни як «інвалідність» та/або «соціально неблагополучний фон» не використовуються.

Зміни в законодавстві щодо інклюзивної освіти у 2015 р. вплинули на зміни в освіті в цілому. До цього періоду діти відвідували навчальні заклади відповідно до «групи», до якої вони належали. До прикладу, діти з легкими розумовими порушеннями (відставання розвитку, проблеми поведінки, психічні захворювання легкої форми) чи діти з фізичними порушеннями розвитку мали відвідувати спеціальні навчальні заклади.

Діти з соціально вразливих груп та діти ромської громади, як представники найбільш дискримінованої та вразливої групи, відвідували спеціальні заклади освіти (бо їм нерідко діагностували затримку розвитку), або загальноосвітні школи за місцем проживання (часом – ізольовані від інших шкіл). Проте реформування освіти внесло зміни щодо розподілу дітей та забезпечило додаткові можливості для дітей з особливими освітніми потребами. Детальніше з матеріалами можна ознайомитися за посиланням